Академічна доброчесність — це «сукупність цінностей, принципів і заснованих на них правил, якими мають керуватися суб’єкти академічної діяльності під час провадження такої діяльності» (ст. 1 Закону; п. 2.1.1 Положення УНУ).

 

Розберімо це визначення за трьома складниками:

Складник

Що це означає

Де закріплено

Цінності

Ідеали, на які орієнтується академічна спільнота (чесність, довіра тощо)

ст. 4 ч. 2 Закону

Принципи

Засади, на яких будується система та реагування на порушення

ст. 4 ч. 3, ст. 20 Закону

Правила

Конкретні вимоги до поведінки: самостійність, посилання, достовірність даних тощо

розділ II Закону (ст. 5–11)

 

Отже, доброчесність — не лише «не списуй». Це цілісна система: від цінностей (чому) через принципи (на чому ґрунтується) до правил (що робити конкретно).

 

Академічна діяльність

Закон дає широке розуміння. Академічна діяльність охоплює (ст. 2 Закону), зокрема:

•  наукову, науково-педагогічну, педагогічну, викладацьку діяльність;

•  навчальну діяльність здобувачів освіти;

•  освітню діяльність закладів освіти;

•  створення, рецензування й наукове редагування академічних творів;

•  вступні випробування;

•  олімпіади, турніри, конкурси та участь у них;

•  присудження ступенів і присвоєння звань;

•  процедури забезпечення якості освіти, атестацію, наукову експертизу.

Висновок: академічна діяльність — це не лише письмові роботи. Це й іспит, і залік, і конкурс студентських робіт, і вступ до магістратури, і участь у грантовому конкурсі. Правила доброчесності діють у кожній із цих ситуацій.

Положення УНУ (п. 1.7) додає важливу деталь: воно діє для всіх учасників академічної діяльності, пов’язаної з Університетом, як на території Університету, так і поза його межами, і застосовується також під час дистанційного навчання (п. 1.6). Тобто онлайн-тест вдома — така сама академічна діяльність, як іспит в аудиторії.

 

Академічний твір і навчальна робота

Це два різні поняття, їх важливо розрізняти.

Академічний твір — «твір у сфері освіти чи науки, виражений у формі дисертації, творчого мистецького проекту, кваліфікаційної роботи, курсової роботи, наукової монографії, наукової статті, підручника, навчального посібника або в іншій формі» (ст. 1 Закону).

Навчальна робота — «результат виконання здобувачем освіти навчального завдання (навчальних завдань), відображений у текстовій, візуальній, аудіовізуальній, пластичній, цифровій чи іншій формі» (ст. 1 Закону).

 

 

Академічний твір

Навчальна робота

Хто автор

Науковець, викладач, здобувач

Здобувач освіти

Приклади

Стаття, монографія, дисертація, курсова, кваліфікаційна робота

Реферат, есе, лабораторна, ескіз, презентація, код, відео-проєкт, відповідь на іспиті

Мета

Оприлюднення результатів дослідження чи творчості

Демонстрація результатів навчання

 

Зверніть увагу: навчальна робота може бути не лише текстом. Це може бути зображення, програмний код, відео, скульптура, цифровий продукт. Тому плагіатом чи несамостійним виконанням може бути і привласнений код, і чужий дизайн.

А кваліфікаційна й курсова робота належать до академічних творів, тому до них застосовуються й вимоги ст. 8 Закону: достовірність даних, посилання на джерела, зазначення використання штучного інтелекту.

Автор і джерело інформації

• Автор — фізична особа, яка своєю працею створила академічний твір чи навчальну роботу (або їх частину).

• Джерело інформації — друковане чи електронне видання, архівний матеріал, інтернет-ресурс, особиста комунікація, інше джерело, з якого отримано інформацію.

Помітьте: до джерел належать і інтернет-ресурси, і особиста комунікація (наприклад, інтерв’ю чи консультація). Посилатися слід на все, що ви використали.

Хто є суб’єктами академічної діяльності

За Законом, суб’єкти академічної діяльності — це:

• педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники та інші вчені;

• здобувачі освіти;

• вступники;

• учасники та організатори конкурсів;

• експерти у сфері освіти і науки;

• суб’єкти освітньої та наукової діяльності (заклади освіти, наукові установи).

Ключова думка: доброчесність — відповідальність не лише студентів. Закон покладає обов’язки на всіх:

• викладач зобов’язаний чітко окреслювати очікувані результати та вимоги до завдань, мати прозору систему оцінювання з оприлюдненими критеріями, доброчесно оцінювати роботи, власним прикладом формувати культуру доброчесності (ст. 5 Закону);

• університет зобов’язаний мати систему забезпечення доброчесності, навчати академічному письму, не допускати надмірного навантаження (ст. 12–13 Закону; п. 8.3 Положення УНУ);

• керівник закладу відповідає за функціонування цієї системи;

• студент зобов’язаний виконувати завдання самостійно, посилатися на джерела, не вдаватися до недозволеної допомоги (ст. 7 Закону).

Для студента це також гарантія прав: кожен має право на доброчесне оцінювання (ст. 9 Закону), знати правила та види порушень, отримувати консультації, захищати свої права та оскаржувати рішення (п. 6.1 Положення УНУ).

Питання для роздумів. Які правила доброчесності, на вашу думку, найчастіше порушують не зі злого умислу, а через незнання?

 

Last modified: Saturday, 10 October 2026, 10:04 PM