4. Чому це важливо: довіра до диплома, репутація випускника та університету, якість освіти

Довіра до диплома

Диплом — це публічне свідчення того, що людина вміє те, що за ним зазначено. Роботодавці, пацієнти, клієнти, колеги покладаються на нього без перевірки.

Закон виразно показує, що недоброчесно здобутий документ не захищений від втрати:

•  у разі встановлення академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації в кваліфікаційній роботі особа позбавляється ступеня вищої освіти (ст. 22 ч. 5);

•  за відчуження авторства кваліфікаційної роботи (купівля, замовлення) здобувач відраховується (ст. 23);

•  рішення про позбавлення ступеня означає, що особа втрачає пов’язані з ним права, втрачає чинність диплом і ті рішення, що ухвалені на його підставі, а якщо посада вимагає такого ступеня, то й звільняється з посади (ст. 40);

•  кожну кваліфікаційну роботу перевіряють перед присудженням ступеня, а виявлений плагіат є підставою для відмови у присудженні (ст. 16).

Подумайте: ви витрачаєте 4–6 років життя. Ризикувати ними заради однієї курсової, на яку «не вистачило часу», — невигідна угода.

Репутація випускника

Репутація — це капітал, який випускник несе з собою все життя. Недоброчесність залишає сліди: рішення органів оприлюднюються (п. 13.7 Положення УНУ), а на посади керівників навіть закрито шлях особам, у яких встановлено окремі найтяжчі порушення (ст. 14 Закону — 10 років).

Є й позитивний бік. Звичка до доброчесності — це професійна компетентність, яку цінують роботодавці: точність у роботі з даними, чесність у звітності, повага до чужої інтелектуальної власності, здатність відповідати за результат.

Репутація університету

Репутація закладу складається з репутації його випускників і наукових результатів. Для закладу порушення мають і інституційні наслідки: Закон передбачає як інституційні порушення, зокрема, бездіяльність у розбудові системи доброчесності чи невжиття заходів реагування, а як наслідки — відмову або скасування акредитації освітньої програми, позбавлення права присуджувати ступені тощо (ст. 36).

Тому університет зацікавлений, щоб ви навчалися чесно та щоб кожне порушення розглядалося справедливо.

Якість освіти

Доброчесність і якість освіти нерозривні:

•  Оцінка є сигналом. Якщо оцінка не відображає реальних знань, цей сигнал псується: викладач не бачить прогалин, студент не бачить, чого ще не вміє.

•  Навчання відбувається через зусилля. Знання не можна «скопіювати», його можна лише здобути. Списане завдання нічого не навчило.

•  Наука будується на довірі до попередніх результатів. Сфабриковані чи сфальсифіковані дані шкодять усій галузі.

•  Інтелектуальна власність потребує поваги. Це основа інновацій і творчості.

Саме тому Положення УНУ ставить за мету системи забезпечення доброчесності підтримання якості освітньої та наукової діяльності та захист академічної репутації Університету (п. 3.1).

Окрема тема: штучний інтелект

Сучасні студенти працюють зі штучним інтелектом щодня, і Закон, і Положення УНУ не забороняють його, а встановлюють правила прозорості:

•  ШІ може використовуватися відповідально, прозоро й під контролем людини (п. 10.1 Положення УНУ);

•  ви відповідаєте за результат, навіть якщо його згенерував ШІ, і маєте перевіряти факти, джерела, обчислення та посилання (п. 10.2);

•  якщо використали ШІ в академічному творі, ви повідомляєте про це із зазначенням методики генерування або програми (ст. 8 ч. 4 Закону; п. 10.4);

•  недоброчесним є подання згенерованого ШІ як результату власної діяльності без зазначення цього факту (ст. 29 Закону);

•  викладач визначає режим для кожного завдання: ШІ заборонено; дозволено з декларуванням; дозволено чи передбачено завданням (п. 10.5);

•  не вводьте до зовнішніх систем ШІ персональні дані чи конфіденційну інформацію (п. 10.6).

Практичне правило: якщо не знаєте, що дозволено, запитайте викладача до виконання завдання, а не після.

Підсумки

1.                  Академічна доброчесність — це система цінностей, принципів і правил, якими керуються всі суб’єкти академічної діяльності: і студенти, і викладачі, і університет.

2.                  Сім цінностей — чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість, рішучість. Вони перевіряються в ситуаціях тиску, дедлайнів і відсутності контролю.

3.                  Принципи формують «правила гри»: нетерпимість означає неминучість реакції, презумпція доброчесності захищає від безпідставних звинувачень, пріоритет навчання й виховання робить систему передусім профілактичною, співмірність та індивідуальність роблять відповідальність справедливою.

4.                  Доброчесність захищає цінність вашого диплома, вашу репутацію та якість освіти, яку ви отримуєте.

Доброчесність — це не набір заборон, а спосіб зробити так, щоб ваш диплом і ваше слово чогось варті.