Закон (ст. 7) і Положення (п. 6.2) визначають коло обов’язків здобувача освіти. Розглянемо кожен із них: що він означає на практиці та яке порушення виникає, якщо його не виконати.

1. Самостійне виконання завдань

Правило. Кожне навчальне завдання потрібно виконувати самостійно. Винятки: (1) виконання завдання передбачає участь кількох осіб (наприклад, груповий проєкт) або (2) правилами завдання дозволено допомогу інших осіб чи використання допоміжних матеріалів і засобів, зокрема з інтернет-ресурсів (Закон, ст. 7).

Ключове слово — «правилами завдання». Що означає «самостійно» у вашому випадку, визначають умови конкретного завдання, тому з’ясовувати ці умови потрібно до початку роботи.

Що є порушенням.

•  Несамостійне виконання завдання (Закон, ст. 31): використання недозволених джерел інформації, технічних засобів і/або недозволеної допомоги; може виявлятися як списування, виконання завдання іншою особою тощо.

•  Недозволена допомога (Закон, ст. 32): надання допомоги, не передбаченої умовами завдання, яка призвела або могла призвести до викривлення оцінки. Тобто порушує не лише той, хто списує, а й той, хто «дає списати».

•  Схиляння до порушення (Закон, ст. 34): прохання, вмовляння, тиск, примушування тощо. Якщо вас схиляють до порушення, ви зобов’язані відмовитися та не пізніше наступного робочого дня повідомити Комісію з питань академічної доброчесності (Закон, ст. 34, ч. 2; Положення, п. 9.5).

Наслідки. Несамостійно виконане завдання вважається невиконаним і не оцінюється, а факт порушення фіксується в документі про результати оцінювання (Закон, ст. 31, ч. 2; Положення, п. 7.4). Це прямий наслідок закону, а не санкція (Порядок, п. 22.5). Додатково можуть застосовуватися виховні заходи чи санкції (див. п. 1.8).

 

2. Посилання на джерела

Якщо у своїй роботі ви використали результати інтелектуальної творчої діяльності іншої особи — тексти, зображення, ідеї, розробки, твердження, відомості, думки — потрібно вказати джерело та/або автора (Закон, ст. 7, ст. 8). Посилання має бути оформлене так, щоб було видно, де закінчується чужий внесок і починається ваш (Закон, ст. 8, ч. 1).

Академічний плагіат (Закон, ст. 24) — це:

•  видавання чужого наукового (творчого) результату за власний;

•  відтворення в роботі раніше оприлюдненого твору іншого автора без посилання на джерело та/або автора;

•  оприлюднення перекладу іншомовного твору (чи його частини) без зазначення автора перекладеного твору.

Отже, посилання потрібні не лише на дослівні цитати: вони потрібні і на чужі ідеї, дані, зображення та переклади.

 

Практичні поради:

1.                   Дослівна цитата — у лапках і з посиланням; переказ — власними словами і теж з посиланням.

2.                   Переклад чужого тексту — вказуйте оригінал та його автора.

3.                   Не додавайте в список літератури джерела, яких ви не відкривали: перевіряйте, що вони реально існують (особливо якщо їх «підказав» ШІ).

За допомогою з пошуком джерел, цитуванням та бібліографічним описом звертайтеся до бібліотеки університету (Положення, п. 5.14).

 

Не женіться за «відсотком оригінальності»

Звіт програми про текстові збіги не є доказом плагіату і потребує експертного оцінювання; універсальний мінімальний відсоток оригінальності в УНУ не встановлюється (Положення, п. 7.15). Саме по собі наявність збігів — не порушення (Положення, п. 9.4). Головне — правильно оформлені посилання.

 

Корисно знати. Тексти кваліфікаційних робіт та дисертацій, прийнятих до захисту, оприлюднюються до захисту у відкритому доступі в Національному репозитарії академічних текстів (Закон, ст. 8, ч. 7). Тож ваша робота буде доступна для перевірки кожному.

 

3. Повторне використання власних робіт — лише з дозволу й зазначенням

Академічний твір здобувача освіти може включати раніше створений ним твір (повністю чи частково) лише якщо це дозволено умовами навчального завдання (Закон, ст. 7). Положення (п. 6.2) додає: про таке використання потрібно зазначити в роботі.

Приклади: реферат, який ви писали для однієї дисципліни, подається в іншій; фрагменти курсової переносяться в кваліфікаційну роботу. Якщо умови завдання цього не дозволяють або ви не зазначили про повторне використання — ви порушуєте вимоги Закону та Положення.

Якщо ваші результати вже опубліковані (тези, стаття), то в новій роботі про це обов’язково зазначається (Закон, ст. 8, ч. 6), а оприлюднення власних опублікованих наукових результатів без зазначення джерела — це самоплагіат (Закон, ст. 26). Для здобувачів, які пишуть дисертацію, є виняток: використання власних опублікованих результатів у дисертації на здобуття наукового ступеня самоплагіатом не вважається (Закон, ст. 26, ч. 1).

 

Практична порада. Хочете розвинути власну попередню роботу — запитайте викладача до подання і зазначте це в тексті. Серед 13 видів порушень, передбачених Законом, немає окремого виду «повторне подання власної роботи»; кваліфікація залежить від обставин справи, тому найпростіше не створювати сумнівів.

 

4. Декларування використання ШІ

Що вимагає Закон. Якщо в академічному творі використано об’єкт, згенерований ШІ, автор повинен повідомити про це в творі із зазначенням методики генерування та/або посилання на відповідну програму чи її опис (Закон, ст. 8, ч. 4). Недоброчесним використанням вважається оприлюднення результатів, згенерованих ШІ, як результатів власної академічної діяльності, якщо це не зазначено (Закон, ст. 29).

Позиція університету. Політика не встановлює загальної заборони на використання ШІ: використання допускається за умови дотримання законодавства, Політики та умов конкретного завдання (Політика, п. 1.7). Але відповідальність за результат завжди несе людина (Політика, п. 1.8): ви зобов’язані перевіряти факти, джерела, обчислення та бібліографічні посилання (Положення, п. 10.2). Це важливо ще й тому, що ШІ може вигадувати неіснуючі джерела й факти (Політика, п. 8.4).

 

Три режими використання ШІ в навчальних завданнях (Положення, п. 10.5; Політика, розд. 10 і додаток Б):

Режим

Що дозволено

Що потрібно / заборонено

1. Використання заборонене

Суто технічні засоби й засоби доступності, які не створюють змістовної відповіді (перевірка правопису тощо)

Генерувати текст, розв’язок, код, висновки чи зображення; перефразовувати готову відповідь; отримувати підказки по суті завдання

2. Обмежене використання

Лише функції, які прямо визначив викладач (пошук ідей, план, мовне редагування, переклад, пояснення поняття тощо)

Задекларувати систему, мету й спосіб перевірки результату; остаточний текст і висновки створює та обґрунтовує здобувач; не виходити за межі дозволених функцій

3. Використання дозволене або передбачене

ШІ як повноцінний інструмент або об’єкт дослідження відповідно до мети завдання

Оцінюється не лише результат, а й постановка запитів, критична перевірка, обґрунтоване доопрацювання; повна декларація; без вигаданих джерел і неперевіреного копіювання

 

Хто визначає режим і коли. Режим установлює викладач завчасно — через робочу програму, LMS, текст завдання чи інший офіційний канал (Політика, п. 9.3). Якщо режим не визначено, ви маєте право запитати; мовчання не означає автоматичного дозволу, якщо метою завдання є оцінювання вашого особистого результату без зовнішньої допомоги (Політика, п. 9.4). Змінювати режим після подання роботи викладач не може (Політика, п. 9.5).

Що і як декларувати.

•  Декларується суттєве використання ШІ — таке, що істотно вплинуло на зміст, структуру, аргументацію, висновки, дані чи код (Політика, пп. 2.1.6, 14.1).

•  Декларація має бути достатньою, щоб зрозуміти роль системи: назва, версія або дата використання, мета, етапи роботи, обсяг згенерованого матеріалу, спосіб перевірки (Політика, п. 14.2). Орієнтовна форма — у додатку В до Політики.

•  Технічне використання (перевірка правопису, форматування, транскрибування власного мовлення, перетворення формату, засоби доступності) окремої декларації не потребує, якщо воно не змінює змісту і викладач не визначив інше (Політика, п. 14.5).

•  Декларація не робить заборонене використання дозволеним (Політика, п. 14.6). ШІ не може бути автором чи співавтором — відповідальність несуть фізичні особи (Політика, п. 14.8).

•  Будьте здатні пояснити зміст роботи, використану методику та власний внесок (Політика, п. 12.2). Для цього зберігайте промпти, чернетки й версії файлів (Політика, п. 8.8).

 

5. Достовірність інформації

Академічний твір має містити достовірну інформацію і не повинен містити сфабрикованої чи сфальсифікованої автором інформації; припущення й недоведені твердження слід позначати як такі (Закон, ст. 8, ч. 2). Положення (п. 6.2) вимагає подавати достовірну інформацію про себе, результати власного навчання, джерела інформації та власну академічну діяльність.

Порушення цього обов’язку:

•  Обман — свідоме надання чи оприлюднення неправдивої інформації про себе чи результати своєї діяльності (Закон, ст. 17, ч. 2).

•  Фабрикація — вигадування даних чи фактів про результати власної академічної діяльності (Закон, ст. 27). Приклад: «результати опитування», якого ви не проводили.

•  Фальсифікація — свідома зміна чи модифікація наявних даних, що призводить до завідомо неправдивої інформації (Закон, ст. 28).

Політика (п. 5.6) окремо забороняє використовувати ШІ для фабрикації або фальсифікації даних, джерел, цитувань, респондентів, експериментів і результатів.

Чесність щодо авторства. У творі мають бути зазначені всі автори (Закон, ст. 8, ч. 3), а також інші особи, які брали участь у роботі, з описом їхнього внеску (ст. 8, ч. 5). Пов’язані порушення:

•  приписування авторства — оприлюднення твору, серед авторів якого зазначена особа, що не брала участі в його створенні (Закон, ст. 25). Якщо вас включили до авторів без вашого відома — порушення ви не вчинили (ст. 25, ч. 5);

•  відчуження авторства — передача створеного академічного твору іншій особі та подальше його оприлюднення під її іменем, платно чи безоплатно (Закон, ст. 23). Для кваліфікаційної роботи наслідок — відрахування (ст. 23, ч. 3).

Зверніть увагу: Закон про рекламу доповнено забороною рекламувати послуги зі створення (написання, виготовлення) академічних творів та інші послуги, що передбачають порушення академічної доброчесності (Закон, розд. VI, п. 3).

 

6. Повага до авторських прав

Використання чужих матеріалів, даних, зображень, програмного коду та інших результатів інтелектуальної діяльності має відбуватися з дотриманням Закону України «Про авторське право і суміжні права» та із зазначенням джерел (Положення, пп. 6.2, 7.13).

Академічна доброчесність і авторське право — різні правові режими. Закон про академічну доброчесність не регулює набуття, здійснення та захист авторських прав (Закон, ст. 2, ч. 2), а порушення авторського права розглядається окремо від питання доброчесності, якщо діяння мають різний предмет і правові підстави (Політика, п. 19.9). Спрощено: правильно оформлене посилання — це вимога доброчесності; а чи мали ви право використати чужий твір (ліцензія, дозвіл правовласника) — питання авторського права.

У контексті ШІ: перевіряйте, чи не відтворює згенерований результат істотні частини охоронюваного твору, коду чи зображення (Політика, п. 19.2), і не завантажуйте до системи чужий неопублікований твір без дозволу (Політика, п. 19.5).

 

7. Конфіденційність

Здобувач освіти зобов’язаний не розголошувати конфіденційну інформацію, доступ до якої отримано у зв’язку з академічною діяльністю (Положення, п. 6.2). До такої інформації можуть належати, зокрема:

•  персональні дані інших осіб (респондентів ваших досліджень, одногрупників, працівників);

•  екзаменаційні матеріали, завдання з обмеженим доступом, неопубліковані роботи й матеріали інших осіб (Політика, п. 12.2);

•  відомості, отримані під час участі у розгляді справ про порушення академічної доброчесності: неперевірені звинувачення не розголошуються (Положення, п. 13.5; Порядок, п. 26.4).

Окремо про ШІ: до несхвалених зовнішніх систем ШІ заборонено вводити персональні дані, оцінки й результати навчання, матеріали особових справ, неопубліковані академічні твори, екзаменаційні завдання та іншу інформацію з обмеженим доступом (Політика, п. 18.2; п. 12.2).

 

8. Що буде за порушення: спочатку виховання, потім санкції

Для здобувачів освіти Закон розмежовує виховні заходи (вони не є санкціями) та санкції в межах академічної відповідальності (Закон, ст. 22, ч. 4; Положення, п. 2.1.10):

Виховні заходи

Санкції (академічна відповідальність)

•      відвідування тематичних занять з академічної доброчесності та/або академічного письма;

•      усне попередження;

•      письмове попередження;

•      повторне виконання завдання.

•      повторне проходження освітнього компонента;

•      повторне проходження оцінювання (включно з підсумковим оцінюванням чи атестацією);

•      позбавлення права брати участь у конкурсах на стипендії, гранти, програми мобільності на 1–3 роки;

•      позбавлення пільг з оплати навчання на 1–3 роки;

•      позбавлення академічної стипендії на строк до одного навчального року;

•      відрахування (у випадках, визначених законом; не застосовується до осіб з особливими освітніми потребами).

 

Перше незначне порушення у поточній навчальній роботі без істотних наслідків, як правило, тягне виховні заходи; повторне, умисне чи істотне порушення — академічні санкції (Порядок, п. 22.6). Порушення під час підсумкового оцінювання, атестації, виконання курсової чи кваліфікаційної роботи вважається обставиною підвищеної тяжкості (Порядок, п. 22.7).

Академічна відповідальність настає з 14 років (Закон, ст. 21, ч. 3) і лише після того, як факт порушення встановлено за визначеною процедурою (ст. 21, ч. 2).

 

Підсумкова таблиця до розділу 1

Обов’язок

Що це означає

Порушення при невиконанні

Підстава

Самостійність

Виконувати завдання самому, якщо умови не дозволяють співпрацю чи допомогу

Несамостійне виконання завдання; недозволена допомога

Закон, ст. 7, 31, 32

Посилання на джерела

Вказувати автора й джерело чужих текстів, ідей, даних, зображень, перекладів

Академічний плагіат

Закон, ст. 7, 8, 24

Власні роботи

Повторно використовувати лише якщо дозволено умовами завдання, і зазначати про це

Порушення вимог ст. 7 Закону; для публікацій — самоплагіат

Закон, ст. 7, 8 (ч. 6), 26; Положення, п. 6.2

Декларування ШІ

Дотримуватися режиму, що встановив викладач; декларувати суттєве використання

Недоброчесне використання результатів ШІ

Закон, ст. 8 (ч. 4), 29; Політика, п. 12.2, 14

Достовірність

Не вигадувати й не змінювати дані; позначати припущення

Фабрикація; фальсифікація; обман

Закон, ст. 8 (ч. 2), 17, 27, 28

Авторські права

Поважати права інтелектуальної власності; перевіряти правомірність використання

Порушення авторського права — за окремими підставами

Положення, п. 6.2, 7.13; Політика, п. 19

Конфіденційність

Не розголошувати інформацію з обмеженим доступом; не вводити її в зовнішні системи ШІ

Порушення правил захисту даних — за окремими процедурами

Положення, п. 6.2; Політика, п. 18, 21.4

 

 

Остання зміна: субота 10 жовтня 2026 22:31 PM