Вступ
Очікувані результати
Після опрацювання матеріалу здобувач освіти:
• розрізняє об’єкти авторського права та те, що авторським правом не охороняється;
• називає особисті немайнові та майнові права автора й пояснює, чому перші не можна відчужити, а другі можна передати;
• правомірно цитує, парафразує та оформлює посилання на джерела;
• читає умови відкритих ліцензій (Creative Commons) і розуміє, що вони дозволяють робити з матеріалом;
• оцінює, за яких умов у навчальній роботі можна використати зображення, відео, дані та програмний код;
• визначає, хто є автором академічного твору, і розрізняє відчуження та приписування авторства.
Нормативна база:
1. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № 2811-IX URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#Text
2. Закон України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/4742-20
3. Положення про систему забезпечення академічної доброчесності в Уманському національному університеті (чинне з 29.07.2026). URL: https://www.udau.edu.ua/assets/files/academ-files/polozhennya-pro-sistemu-zabezpechennya-akademichnoi-dobrochesnosti-v-unu-die-z-29.07.2026.pdf
4. Цивільний кодекс України (книга четверта) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
Вступ: два рівні правил
Кожна навчальна робота – від реферату до кваліфікаційної – спирається на чужі матеріали: тексти, схеми, фотографії, статистичні дані, фрагменти коду. Це нормально: наука розвивається, спираючись на попередні результати. Проблеми виникають тоді, коли ми не знаємо правил: що можна взяти, як зробити це правомірно та кому належить те, що створили ми самі.
Ці правила діють одразу на двох рівнях, і їх важливо розрізняти:
1. Правовий рівень — авторське право (Закон № 2811-IX). Воно захищає інтереси автора й правовласника: вирішує, чи потрібен дозвіл на використання твору, на яких умовах і яка відповідальність за порушення.
2. Етичний та організаційний рівень — академічна доброчесність (Закон № 4742-IX, Положення Університету). Вона вимагає чесно позначати, що в роботі чиє, і самостійно виконувати завдання. Порушення доброчесності можливе навіть тоді, коли авторське право не порушене (наприклад, переказ чужої ідеї без посилання).
Положення прямо поєднує ці рівні. Пункт 7.13 вимагає, щоб використання в академічній діяльності чужих матеріалів, даних, зображень, програмного коду та інших результатів інтелектуальної діяльності відповідало Закону «Про авторське право і суміжні права» і супроводжувалося зазначенням джерел відповідно до п. 7.8. Серед принципів системи (п. 3.4) названо повагу до авторства іншої людини та непорушність прав інтелектуальної власності, а серед обов’язків здобувача (п. 6.2) — поважати авторські права інших осіб.
Запам’ятайте. Посилання на джерело – це вимога академічної доброчесності. Дозвіл правовласника – вимога авторського права. Часто потрібне і перше, і друге; іноді достатньо лише одного. Саме тому далі ми послідовно розбиратимемо обидва рівні.