1. Структура академічного тексту; вирізнення власного внеску автора серед чужих ідей
1. Типова структура наукового та кваліфікаційного тексту
Структура академічного тексту підпорядкована логіці дослідження: від постановки проблеми до обґрунтованих висновків. Назви розділів залежать від виду роботи та вимог кафедри, але загальна логіка стабільна. Важливо усвідомлювати, у якому розділі переважають чужі ідеї, а в якому — ваш власний внесок.
|
Складник |
Що містить |
Співвідношення «чуже / своє» |
|
актуальність, мета, завдання, об’єкт і предмет, методи, практичне значення |
Переважно ваше; посилання підтверджують актуальність і стан проблеми |
|
|
Огляд літератури |
що вже відомо за темою, які підходи існують, де прогалини |
Переважно чуже, але систематизоване й оцінене вами; висновок про прогалину — ваш |
|
Методика / матеріали і методи |
як ви збирали й аналізували дані |
Чужі методики — з посиланнями; ваші модифікації виокремлюються явно |
|
Результати |
власні дані, розрахунки, спостереження |
Ваше; чужі дані для порівняння — з посиланнями |
|
Обговорення |
інтерпретація результатів, зіставлення з літературою |
Діалог «ваш результат ↔ чужі результати» |
|
Висновки |
відповіді на завдання, що випливають з ваших результатів |
Ваше; без нових посилань і без нових даних |
|
Список літератури, додатки |
повний перелік використаних джерел; допоміжні матеріали |
Кожен запис у списку має відповідати посиланню в тексті |
2. Як побудований «чесний» абзац
Практичний прийом — модель абзацу з трьох частин:
1. Теза — ваше твердження, яке розкриває абзац.
2. Підтвердження — дані, цитата чи парафраз із джерелом (з посиланням).
3. Аналіз — ваш коментар: що це означає, як пов’язано з вашим питанням.
Якщо в абзаці є лише підтвердження (суцільні чужі думки), а тези й аналізу немає, це сигнал, що власний внесок «розчинився» (див. питання 4 про «клаптикову» компіляцію).
3. Як вирізнити власний внесок: вимоги університету і мовні маркери
Вимога університету сформульована однозначно. Якщо використовуються тексти, зображення, ідеї, розробки, твердження, відомості, думки інших осіб, про це зазначається з посиланням на джерело та/або автора у спосіб, що дає змогу виокремити внесок автора серед результатів інтелектуальної творчої діяльності інших осіб (Рамкове положення, п. 7.8; Положення про плагіат, п. 6.1). Для наукових досліджень додатково вимагається чітке виокремлення результатів власної наукової діяльності та результатів інших осіб (Рамкове положення, п. 7.6).
Для читача межі мають бути зрозумілими без додаткових пояснень. У цьому допомагають мовні маркери:
|
Що ви робите |
Приклади мовних конструкцій (шаблони) |
|
Вводите чужу думку |
На думку [автора]… ; [Автор] доводить, що… ; за даними [автора]… ; у роботі [автора] показано… |
|
Позначаєте початок вашої інтерпретації |
Отже, на відміну від… ; Це дозволяє припустити… ; Таким чином, у межах нашого дослідження… |
|
Позначаєте власні результати |
У ході досліду нами встановлено… ; За результатами проведеного аналізу… ; Наші розрахунки свідчать… |
|
Вказуєте прогалину |
Водночас у літературі недостатньо висвітлено… ; Невирішеним залишається питання… |
4. Що можна не цитувати
Згідно з бюлетенем, не потребує посилання загальновідоме знання — факти, які можна отримати із загальнодоступних джерел і які відомі великій кількості людей. У текстах для вузької фахової аудиторії можна не посилатися на специфічну для галузі інформацію, добре відому цьому колу осіб. Положення про плагіат також визнає правомірними збіги, що стосуються усталеної термінології, текстів нормативно-правових актів, формул, стандартних описів тощо — за умови належного оформлення (п. 9.4).
Практична порада
Для студента межа «загальновідомого» часто неочевидна. Якщо ви сумніваєтеся, чи потрібне посилання, поставте його або запитайте керівника. Зайве посилання — не порушення; його відсутність може стати проблемою.