2. Пряме та непряме цитування, парафраз: чим відрізняється від «переписування» і як не втратити авторську думку
1. Пряме цитування
Пряма цитата — дослівне відтворення фрагмента чужого тексту. Доречна, коли важливі саме формулювання: визначення, норма закону, ключова теза, яку ви аналізуєте або з якою полемізуєте. Положення про плагіат вимагає, щоб дослівно відтворений фрагмент оформлювався як цитата за вимогами до відповідного виду роботи (п. 6.2).
Правила прямого цитування:
• текст беруть у лапки і подають без змін, зберігаючи зміст і контекст;
• одразу вказують посилання на джерело, бажано зі сторінкою;
• пропуск слів позначають трьома крапками <…> (якщо видання не встановило інше);
• цитата має бути вбудована у ваше речення й прокоментована вами; цитата-«самітниця» без вашого аналізу нічого не додає;
• цитат має бути небагато: текст, що складається переважно з лапок, свідчить про відсутність авторського викладу.
Неналежне цитування. Якщо текст наведено дослівно і вказано джерело, але не взято в лапки, читач вважатиме, що це парафраз. Бюлетень УНУ прямо відносить таку дію до плагіату (різновид — «неналежне цитування»).
2. Непряме цитування і парафраз
Непряме цитування — виклад думки автора власними словами з посиланням на джерело. Парафраз потрібен для двох цілей: скоротити виклад думки з джерела та вписати її у ваш авторський стиль. Саме тому багато видань рекомендують перефразовувати, а не цитувати, адже так ви краще осмислюєте матеріал.
Коректний парафраз має такі ознаки (за бюлетенем і Положенням про плагіат, п. 6.2):
• змінено структуру речень, а не лише окремі слова;
• зміст джерела не спотворено;
• посилання на джерело наведено;
• межі вашої інтерпретації видно (на початку — вказівка на автора, наприклад «На думку І. Петренка…», наприкінці — посилання).
3. Алгоритм парафразування за шість кроків
1. Уважно прочитайте фрагмент і переконайтеся, що розумієте його зміст.
2. Закрийте джерело. Запишіть головну думку з пам’яті власними словами.
3. Порівняйте з оригіналом: чи збережено зміст? чи не залишилося довгих дослівних зворотів? (дослівні терміни дозволені, довгі збіги — ні).
4. Перебудуйте речення: змініть порядок викладу, об’єднайте або розділіть речення, змініть частини мови.
5. Додайте маркер початку інтерпретації та посилання зі сторінкою.
6. Запишіть, що ви додали від себе (висновок, зв’язок з вашою темою) — це і є ваш внесок.
4. Приклад: цитата, поганий і добрий парафраз
Приклад умовний, створений для навчання; джерело вигадане.
|
Варіант |
Текст |
|
Оригінал |
«Внесення азотних добрив у дозах, що перевищують потребу рослин, не лише не підвищує врожайність, а й спричиняє вимивання нітратів у ґрунтові води та підвищує собівартість вирощування» (Петренко, 2020, с. 45). |
|
Погано: «переписування» (заміна слів) |
Застосування азотних добрив у кількостях, які більші за потребу культур, не тільки не збільшує врожай, а й призводить до вимивання нітратів у підґрунтові води та здорожчує вирощування. — Структура речення та порядок думок збережено, змінено лише слова, посилання немає. Це плагіат. |
|
Погано: посилання без лапок |
Внесення азотних добрив у дозах, що перевищують потребу рослин, не лише не підвищує врожайність, а й спричиняє вимивання нітратів у ґрунтові води [1, с. 45]. — Дослівно, але без лапок: читач думає, що це парафраз. Неналежне цитування. |
|
Добре: парафраз |
На думку І. Петренка, перевищення оптимальних норм азоту невигідне вдвічі: приросту врожаю немає, а витрати та ризик забруднення водоносних горизонтів нітратами зростають [1, с. 45]. |
|
Добре: пряма цитата |
І. Петренко наголошує: надлишок азотних добрив «не лише не підвищує врожайність, а й спричиняє вимивання нітратів у ґрунтові води» [1, с. 45]. Ця теза важлива для нашого досліду, адже… |
5. «Переписування» та парафраз: порівняння
|
Ознака |
Переписування (недопустимо) |
Парафраз (допустимо) |
|
Що змінено |
Окремі слова на синоніми |
Структура речень, порядок і форма викладу |
|
Розуміння тексту |
Не потрібне |
Обов’язкове: без розуміння не перескажеш |
|
Авторський стиль |
Відсутній |
Думка вписана у ваш виклад |
|
Посилання |
Часто відсутнє або «для вигляду» |
Обов’язкове |
|
Ризик |
Плагіат; антиплагіатна програма може його не знайти, але людина-експерт побачить |
Мінімальний, якщо зміст збережено |
Бюлетень УНУ підкреслює: перефразування шляхом лише заміни слів на синоніми за міжнародними правилами академічного письма не допускається взагалі. Лапок ви не поставите (цитата вже не дослівна), але й власної праці не доклали.
6. Як не втратити авторську думку
Небезпека іншого роду: у тексті багато коректних цитат і парафразів, але не видно вас. Щоб цього уникнути:
• Починайте від власного питання, а не від джерела. Складіть план за своєю логікою, потім підбирайте джерела під кожен пункт.
• Синтезуйте: порівнюйте джерела між собою («А стверджує…, тоді як Б доводить… Різниця пояснюється…»), а не переказуйте їх по черзі.
• Завершуйте абзац своїм висновком, а не чужою цитатою.
• Ведіть нотатки з маркуванням: «Ц» — цитата (з лапками і сторінкою), «П» — парафраз, «Я» — моя думка. Це найнадійніший спосіб не сплутати чуже зі своїм через тиждень.
• Співвідношення чужого й власного тексту має відповідати меті роботи: у курсовій та кваліфікаційній роботі очікується власний аналіз, а не реферативний виклад.