4. Типові помилки: «клаптикова» компіляція, переклад без посилання, вторинне джерело, самоплагіат

Як зазначено в інформаційних бюлетенях «Академічна доброчесність» (з посиланням на європейське дослідження),  студентський плагіат частіше пов’язаний з нестачею навичок академічного письма й знання методів дослідження, ніж із наміром обманути. Тому знання типових помилок — найкращий захист.

1. «Клаптикова» компіляція

«Клаптиковий» (мозаїчний) текст складається з кількох абзаців або речень, взятих із різних джерел і зшитих між собою. Навіть якщо джерела вказано, внеску автора в такій роботі немає. Положення про плагіат окремо вказує на підвищену увагу експерта до відтворення структури, аргументації, результатів чи висновків іншого твору (п. 9.5) — це стосується і випадків, коли слова змінено.

Перевірте себе: чи можна у вашому тексті вказати, яка саме теза належить вам? Чи можна прибрати всі посилання, і залишиться текст, що має власну логіку?

2. Переклад без посилання

Академічний плагіат за Положенням охоплює й оприлюднення перекладу іншомовного твору або його частини без зазначення автора оригіналу (п. 2.1.1). Положення (п. 6.3) прямо вказує, що переклад — виконаний самостійно чи із застосуванням програмних засобів — використовується лише із зазначенням автора та джерела.

Чому «переклад — безпечний шлях» є хибним

Бюлетень УНУ нагадує: антиплагіатні програми, як правило, не виявляють збігів між текстами різними мовами. Але відсутність збігу в звіті не підтверджує відсутності плагіату (Положення про плагіат, п. 8.5). Експерт-людина оцінює всі обставини, зокрема й використання перекладу (п. 9.3).

3. Посилання на вторинне джерело

Ви цитуєте думку автора А за статтею автора Б. Якщо у списку літератури значиться А, ви створюєте хибне враження, що читали першоджерело, і несете відповідальність за достовірність посилань (Положення про плагіат, п. 6.7). Окрім того, автор Б міг помилитися або викривити думку А.

Що робити:

•  спробуйте знайти першоджерело (бібліотека допоможе, див. питання 5);

•  якщо знайти не вдалося — пишіть «цит. за: Б, с. N» і вносьте до списку Б, а не А;

•  не використовуйте цей прийом як звичку: основні тези роботи мають спиратися на джерела, які ви читали.

4. Відсутність посилання на власні раніше опубліковані результати (самоплагіат)

Автор зобов’язаний зазначати використання власних раніше опублікованих результатів у новому академічному творі (Рамкове положення, п. 7.9; Положення про плагіат, п. 6.4). Самоплагіат належить до видів порушень академічної доброчесності, визначених Законом (Рамкове положення, п. 9.2). Окрім того, читач і редакція за замовчуванням вважають, що текст публікується вперше, якщо не вказано іншого.

Для здобувачів освіти це означає:

•  Одна робота — одна дисципліна. Здача тієї самої роботи як виконаного завдання з іншої дисципліни — порушення. Включати раніше створений власний твір (повністю або частково) до нового допускається лише якщо це дозволено умовами завдання і з відповідним зазначенням (Рамкове положення, п. 6.2; Положення про плагіат, п. 6.4).

•  Тези → стаття → кваліфікаційна робота. Це природний шлях розвитку тексту, але в кваліфікаційній роботі треба вказати перелік власних публікацій, використаних у ній. Відповідні відомості подаються при офіційній перевірці (Положення про плагіат, п. 7.5).

•  Переносите фрагмент зі своєї курсової до дипломної? Це допустимо лише за дозволом керівника або умовами завдання і з посиланням, як на будь-яке інше джерело.

•  Декларація. При офіційному поданні роботи автор підписує декларацію (Положення про плагіат, Додаток В), у якій, зокрема, зазначає власні раніше оприлюднені результати, використані в роботі, та використання ШІ.

Простий орієнтир, який пропонує бюлетень: цитуйте власний попередній текст так, як цитували б чужий.

5. Що ще варто знати

•  Технічні маніпуляції заборонені. Заміна літер схожими символами, прихований текст, зображення замість тексту, навмисні спотворення слів тощо не допускаються (Положення про плагіат, п. 6.8).

•  ШІ. Використання технологій штучного інтелекту декларується у випадках і формі, визначених університетом; викладач задає режим використання для кожного завдання — заборонено, обмежено з декларуванням або дозволено (Рамкове положення, п. 10.5). Відповідальність за результат та за перевірку фактів і посилань лежить на автору (п. 10.2).

•  Фабрикація і фальсифікація. Робота не повинна містити сфабрикованої або сфальсифікованої інформації (Положення про плагіат, п. 6.7).

6. Як відбувається перевірка і що означає відсоток

Важливо розуміти, як університет працює зі звітами подібності:

•  Звіт програми та показник подібності самі по собі не встановлюють факту плагіату й вини автора (Положення про плагіат, п. 1.7; Рамкове положення, п. 7.15).

•  Універсального мінімального показника оригінальності або максимально допустимого відсотка подібності в університеті не встановлено (п. 8.6), автоматичне відхилення роботи лише через відсоток не допускається (п. 10.9).

•  Звіт аналізує експерт-людина: джерело збігу, обсяг, наявність і правильність посилань, роль запозиченого фрагмента для результатів роботи, пояснення автора (п. 9.3). Правомірними можуть бути належно оформлені цитати, бібліографічні описи, нормативні тексти, усталена термінологія (п. 9.4).

•  Факт порушення встановлює лише Комісія з питань академічної доброчесності (Рамкове положення, п. 9.6); автор має право ознайомитися з матеріалами перевірки та надати пояснення (Положення про плагіат, п. 11.2; Рамкове положення, п. 11.5).

Практичні вимоги до подання

• Кваліфікаційні та курсові роботи подаються на офіційну перевірку не пізніше ніж за 20 робочих днів до захисту (п. 7.1), якщо інше не встановлено графіком; їх подає відповідальна особа кафедри (п. 7.2).

• Подається повний машинозчитуваний текст у форматі DOCX та/або PDF, без пароля і не у вигляді сканованих зображень (пп. 7.4, 7.6).

• До початку офіційної перевірки автор може виконати попередню самоперевірку — вона має формувальне значення (п. 13.2). Перелік безкоштовних сервісів самоперевірки розміщено на сторінці відділу моніторингу якості освіти.

• Після перевірки змінювати зміст роботи без повторної перевірки не можна (п. 5.1).

(Посилання на пункти — Положення про плагіат.)