Вступ
Очікувані результати
Після опрацювання матеріалу здобувач освіти:
• орієнтується в ресурсах бібліотеки УНУ (каталог, репозитарій, бази даних) і добирає ресурс під конкретне завдання;
• оцінює надійність джерела за системою критеріїв (CRAAP, SIFT, латеральне читання);
• розрізняє помилкову інформацію, дезінформацію й маніпуляцію та застосовує базові прийоми фактчекінгу;
• розпізнає ознаки «хижацьких» видань і перевіряє журнал, перш ніж спиратися на нього;
• знаходить першоджерело, перевіряє цитату та числові дані;
• пояснює, що вимагають Закон і Положення УНУ щодо перевірки інформації, зокрема результатів, згенерованих штучним інтелектом.
Нормативна база:
1. Закон України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/4742-20
2. Положення про систему забезпечення академічної доброчесності в Уманському національному університеті. URL: https://www.udau.edu.ua/ua/akademichna-dobrochesnist/normativna-baza.html
Ніколи в історії людству не було так легко знайти інформацію — і так легко помилитися щодо її якості. Пошукова система видасть тисячі відповідей за долі секунди, але жодна з них не підписана словами «це правда». Стрічка соціальних мереж показує те, що викликає емоції, а не те, що перевірено. Генеративний штучний інтелект пише переконливі тексти, в яких трапляються неіснуючі джерела й вигадані цифри.
Тому вміння шукати і перевіряти — це не «технічна дрібниця» оформлення курсової роботи, а базова академічна компетентність. У навчальній роботі ви відповідаєте не лише за власні слова, а й за кожну цитату, цифру та посилання, на які спираєтеся.
Питання для роздумів: коли ви востаннє поділилися новиною або статистикою, не відкривши першоджерела? Хто робить так хоча б іноді. Сьогоднішня тема — як зробити цей «іноді» винятком.
Нормативна рамка теми
Вимога перевіряти інформацію не є лише порадою «гарного тону». Вона випливає з Закону та з внутрішнього Положення Університету.
|
Норма |
Що в ній сказано (суть) |
Що це означає для студента |
|
Закон України «Про академічну доброчесність», ст. 7–8 |
Ст. 7 регулює академічну доброчесність у навчальній діяльності здобувачів освіти, ст. 8 — у створенні академічних творів. У сукупності ці норми вимагають самостійності, посилань на використані джерела, надійності й достовірності інформації та відкритості щодо використання штучного інтелекту (ст. 8, ч. 4). |
Ви відповідаєте за якість інформації у своїй роботі, а не лише за відсутність збігів у системі перевірки. |
|
Положення, п. 6.2 |
Здобувачі освіти зобов’язані зазначати посилання на джерело інформації та/або автора, коли використовують результати інтелектуальної діяльності інших осіб; подавати достовірну інформацію про джерела інформації; поважати авторські права; декларувати використання ШІ у визначених Університетом випадках і формі. |
Посилання мають бути справжніми, а інформація про джерела — правдивою. |
|
Положення, п. 10.2 |
Використання ШІ не звільняє від відповідальності за поданий результат. Особа зобов’язана перевіряти факти, джерела, обчислення та бібліографічні посилання в результатах, згенерованих ШІ. |
Відповідь чат-бота — це чернетка, а не джерело. Перевіряти потрібно кожне посилання й кожне число. |
|
Положення, п. 7.8 |
Використання чужих текстів, ідей, тверджень, відомостей позначається посиланням так, щоб можна було відокремити внесок автора від чужих результатів. |
Кожне запозичене твердження має бути простежуване до свого джерела. |
|
Положення, п. 7.6 |
У наукових дослідженнях забезпечується аналіз надійності й достовірності вихідної інформації, а висновки формулюються на основі належних доказів і фактів. |
Для кваліфікаційних і наукових робіт критична оцінка джерел — обов’язкова частина методології. |
|
Положення, п. 2.1.19; п. 5.14 |
Джерело інформації — друковане чи електронне видання, архівний матеріал, інтернет-ресурс, особиста комунікація тощо. Бібліотека надає інформаційну й методичну підтримку з пошуку джерел, цитування та бібліографічного опису. |
Джерелом є не лише книга чи стаття; за допомогою можна звернутися до бібліотеки. |
Важливо
Згідно з п. 9.2 Положення до видів порушень належать, зокрема, фабрикація (вигадування даних чи фактів, у тому числі неіснуючих джерел) і фальсифікація (зміна чи підроблення наявних даних). Саме з цих порушень найчастіше починаються проблеми тих, хто довіряє неперевіреній інформації або тексту від ШІ. Установлення факту порушення — виключне повноваження Комісії з питань академічної доброчесності (п. 9.6 Положення), а презумпція доброчесності діє, доки не доведено протилежне.