1. Логіка закону: не заборона, а прозорість
Поширений страх: «ШІ заборонили, за нього відраховують». Це неправда. У Законі немає загальної заборони на ШІ. Політика УНУ каже це прямо (п. 1.7): вона не встановлює загальної заборони, а використання допускається за умови дотримання законодавства, правил Політики та умов конкретного завдання. Там само (п. 21.1) сказано, що факт використання ШІ сам по собі не є порушенням академічної доброчесності. Те саме є в Положенні (п. 9.4).
Закон не питає, чи ти користувався ШІ. Він питає три речі:
1. Чи дозволяли умови завдання таке використання?
2. Чи ти чесно про нього повідомив?
3. Чи ти відповідаєш за результат?
Формула: використовувати ШІ можна, приховувати його використання не можна.
Це випливає з базових цінностей і принципів Закону (ст. 4): чесність перед собою та іншими, довіра до результатів академічної діяльності, відповідальність за результати. Якщо подати роботу як цілком власну, хоча значну частину створила модель, ти вводиш в оману викладача та інших, хто покладається на оцінку. Це порушує довіру, і саме її закон захищає.
Ще дві опори, які знадобляться далі:
• Принцип самостійності (ст. 7): навчальне завдання виконується самостійно, окрім випадків, коли правила завдання дозволяють допомогу, допоміжні матеріали та засоби, зокрема з інтернету.
• Презумпція академічної доброчесності (ст. 17, ч. 3): тебе не вважають порушником, доки факт порушення не встановлено за визначеною процедурою.