1. Правова основа

Порушення під час оцінювання результатів навчання Закон описує через два види: несамостійне виконання завдання (ст. 31) і недозволену допомогу (ст. 32). Для вступників і учасників конкурсів діє ще й ст. 35. Основне правило для здобувача освіти сформульовано у ст. 7: кожне навчальне завдання виконується самостійно, крім випадків, коли воно передбачає участь кількох осіб або правилами виконання дозволено допомогу інших осіб чи допоміжні матеріали й засоби (зокрема з інтернет-ресурсів). Положення УНУ відповідно зобов’язує здобувачів не використовувати недозволені джерела інформації, технічні засоби та недозволену допомогу під час оцінювання (п. 6.2).

2. Форми порушень

Для оцінки наслідків суттєво, що Закон розглядає як порушення не лише те, що спотворило оцінку, а й те, що могло її спотворити (ст. 32). Тож «я ж не скористався підказкою» не завжди є аргументом для того, хто підказував. Положення УНУ застосовується і до дистанційного формату навчання та оцінювання (п. 1.6).

3. Наслідки

•  Результат роботи. Несамостійно виконане завдання вважається невиконаним і не підлягає оцінюванню; факт порушення фіксується в документі про результати оцінювання (ст. 31, ч. 2; Положення, п. 7.4).

•  Санкції. Визначаються внутрішніми актами університету й умовами конкурсу, якщо інше не встановлено законом (ст. 31, ч. 3; ст. 32, ч. 2). Серед можливих — виховні заходи (попередження, повторне виконання), повторне проходження оцінювання чи освітнього компонента, а за тяжких чи повторних порушень — суворіші заходи, аж до відрахування (ст. 22, ч. 4).

•  Вступні випробування та конкурси. Порушення вступником чи учасником конкурсу — підстава припинити його участь; якщо виявлено пізніше — анулювати результат, а після зарахування — відрахувати зі складу здобувачів (ст. 35). Членів комісій і журі, які порушили доброчесність, виводять зі складу органу й притягують до дисциплінарної відповідальності.

4. Що робити, якщо вас просять «підказати» або вам пропонують «допомогти»

Прохання підказати чи дати списати за змістом Закону є формою схиляння до порушення (ст. 34), і за буквою Закону особа, яку схиляють, повинна відмовитися та не пізніше наступного робочого дня повідомити Комісію (або уповноважену особу). Така відмова — не «зрада товариша», а виконання обов’язку, який захищає і вас самих від звинувачення в недозволеній допомозі. Якщо ж ви бачите, що порушення вчиняється, ви маєте право повідомити про це письмово, надавши докази; добросовісне повідомлення не може мати для вас негативних наслідків (Положення, п. 6.1, 11.6).

5. Що відбувається після виявлення порушення

Стисла схема процедури (ст. 37–38 Закону; Положення, розділ 11):

1.                   Особа, яка має докази, подає письмове повідомлення (паперове чи електронне). Керівник закладу протягом трьох робочих днів вирішує, куди його спрямувати.

2.                   Комісія протягом десяти робочих днів вирішує, чи розглядати повідомлення, і надсилає особі, щодо якої воно подано, його копію; не пізніше ніж за три робочі дні до засідання її інформують про дату, час і місце.

3.                   Особа має право особисто або через представника ознайомлюватися з матеріалами, давати пояснення чи відмовитися їх давати, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання (ст. 37, ч. 6; Положення, п. 11.5).

4.                   Рішення приймається не пізніше шести місяців з дня реєстрації повідомлення; воно має бути вмотивованим і вказувати конкретний вид порушення та захід реагування.

5.                   Рішення можна оскаржити в порядку, визначеному законодавством і внутрішніми актами; внутрішнє оскарження не позбавляє права звернутися до суду (Положення, п. 11.11).

Особливість для здобувачів освіти (ст. 38): якщо ви визнаєте порушення, санкцію визначає уповноважений орган без повної процедури; якщо не визнаєте порушення або не згодні із санкцією, справу розглядають за повною процедурою, а до складу Комісії обов’язково включають представника органу студентського самоврядування. Для осіб віком від 14 до 18 років запрошуються батьки чи законні представники, якщо здобувач не заперечує.

Висновки

•       Закон визначає закритий перелік із 13 видів порушень; порушенням діяння є лише після встановлення факту за визначеною процедурою (презумпція академічної доброчесності).

•       Відчуження авторства має два боки — виконавця й замовника; оплата чи замовлення не обов’язкові. Для кваліфікаційних робіт наслідки найсуворіші, зокрема ризик позбавлення ступеня.

•       Текстові збіги, використання ШІ та співпраця самі по собі порушенням не є: вирішальні правила завдання, декларування, мета дій і докази.

•       Під час контрольних заходів порушенням є використання недозволених джерел, технічних засобів і допомоги, а також підказування; несамостійно виконана робота вважається невиконаною.

•       Найнадійніший захист — знати правила, зазначати джерела й використання ШІ, не вигадувати та не змінювати дані, вчасно уточнювати умови завдання і відмовлятися від «послуг», які порушують доброчесність.