3. Принципи притягнення до відповідальності

Розгляд повідомлень ґрунтується на принципах законності, презумпції академічної доброчесності, обов’язковості встановлення вини, індивідуальності відповідальності, неупередженості, рівності учасників, повноти дослідження обставин, співмірності заходів реагування, недопущення повторного притягнення до відповідальності за те саме порушення, конфіденційності та забезпечення права на захист і оскарження (п. 1.5). Зупинімося на тих, що мають найбільше практичне значення.

1. Співмірність

Захід має відповідати тяжкості порушення, ступеню вини та обставинам справи. Для цього Комісія зважує критерії з п. 17.4 та пом’якшуючі й обтяжуючі обставини; у рішенні вона зобов’язана навести обставини співмірності (п. 16.5). Той самий плагіат у семестровій роботі першокурсника і в кваліфікаційній роботі випускника — це різні порушення за своїми наслідками.

2. Індивідуальність

Академічна відповідальність є індивідуальною: у спільній діяльності кожна особа відповідає лише за власні дії або бездіяльність і за встановлену форму вини (п. 17.8). Вина може бути умисною або необережною; її форму визначають з урахуванням правил, доведених до особи, її статусу, характеру дій, пояснень, способу приховування чи виправлення порушення (п. 11.10). Не можна покарати всю групу за «колективний» збіг текстів — кожного оцінюють окремо.

3. Заборона повторного притягнення за те саме порушення

Ніхто не може бути двічі притягнений до академічної відповідальності за те саме порушення (п. 17.9). Два уточнення:

•  це не означає, що неможливо застосувати кілька заходів в одному рішенні — Комісія може обрати один або кілька заходів із відповідного рядка Матриці (п. 17.2);

•  застосування академічної відповідальності не виключає дисциплінарної чи іншої юридичної відповідальності на самостійних правових підставах (п. 17.9, п. 2.4).

4. Вік, з якого може наставати відповідальність

До академічної відповідальності може бути притягнена особа, яка на момент порушення досягла 14 років (Матриця, примітка 3). Під час розгляду справ осіб віком від 14 до 18 років застосовуються гарантії, передбачені ст. 38 Закону. Крім того, до розгляду справи щодо такого здобувача запрошуються батьки або інші законні представники, якщо сам здобувач не заперечує; його відмову від їх участі фіксують (п. 15.6).

5. Інші гарантії, пов’язані з принципами

•  Презумпція та тягар доказування. Обов’язок довести порушення не покладається на особу, щодо якої розглядається повідомлення; неподолані сумніви тлумачаться на її користь (п. 11.8).

•  Мовчання — не визнання. Відмова давати пояснення, неявка чи ненадання матеріалів самі по собі не вважаються визнанням порушення (п. 11.7).

•  Детектори — не вирок. Ні звіт про текстові збіги, ні звіт засобу виявлення ШІ не є самостійним і достатнім доказом (п. 11.5–11.6).

•  Правила діють лише вперед. Діяння кваліфікується за законодавством, чинним на час його вчинення; нова або суворіша відповідальність зворотної дії не має (п. 10.6). Правила виконання завдання встановлюються за документами, що діяли й були доведені до відома особи на момент роботи (п. 10.5).

•  Докази — лише законні. Докази, отримані з істотним порушенням прав людини чи шляхом несанкціонованого доступу до інформації, не використовуються (п. 11.11).